ХУДОЖНІ ОСОБЛИВОСТІ ПОЕЗІЇ ПОЕТІВ-СИМВОЛІСТІВ ХХ СТОЛІТТЯ

Символізм як художня течія виник у російській літературі наприкінці XIX – на початку XX століття. Основи естетики символізму започаткували французькі поети кінця 70-х років минулого століття П. Верлен, А. Рембо та інші. Поетичний символ вважається більш дієвим художнім засобом, ніж образ. Символ – це певний знак, який вказує на зв’язок реального світу і ідеального. Символісти стають поборниками інтуїтивного сприйняття світу через символічні відповідності, наприклад, між формою і кольором, запахом і звуком. Поет має магічну силу, що дає йому змогу осягнути таємниці світу. Особливість російського символізму полягає в постійній увазі до особистості, її ролі в історії, зв’язку з Вічністю. Засновники символізму в російській літературі – В. Я. Брюсов, К. Д. Бальмонт, В. С. Соловйов, З. М. Гіппіус, Ф. К. Сологуб та Ін. Анненський. Їх творчість характеризується, у першу чергу, увагою до історії і зв’язку сучасності з минулим. Ці зв’язки, на їх думку, визначають майбутнє. Мистецтво вони ставлять понад усе. Воно для них важливіше, ніж життя.



Юнак блідий з поглядом палаючої,
Нині даю я тобі три завіти.
Перший прийми: не живи сьогоденням,
Тільки прийдешнє – область поета.
Помни другий: нікому не співчувай,
Сам же себе полюби безмежно,
Третій зберігай: поклоняйся мистецтву,
Тільки йому, бездумно, безцільно.
Так Брюсов визначив своє поетичне кредо. На естетичні погляди символістів мав великий вплив філософія В. Соловйова, який вважав, що існує взаємозв’язок у космічному і земному житті, єдність усіх проявів життя з Богом. У його віршах ця ідея виявилась так:

Милий друг, чи ти не бачиш,
Що все видиме нами –
Тільки відблиск, тільки тіні
Від незримого очими?
Особливого значення у творчості символістів набуває музичність вірша, яка сприймається ними як відображення музики космосу. Ось як її відчув К. Д. Бальмонт:

Як живі статуї, в іскрах місячного сяйва,

Ледве тріпотять очертання сосен, ялин і беріз;

Віщий ліс спокійно дрімає, яскравий блиск місяця жде

І шепотінню вітерцю внемлет, весь виконаний таємних мрій.

Найвищого досягнення російський символізм набув у творчості Олександра Блока. Його образи-символи втрачають узагальненість, але набувають інтимності і конкретності переживань. У першій збірці «Вірші про Прекрасну Даму» поет створює образи-символи, що пройдуть через усю його творчість: коханої, дружини, батьківщини. Поет протиставляє ідеальний світ, світ своєї любові, реальному. Він доводить, що любов може піднести людину над реальністю, зробити прекрасним потворне. Образ прекрасної дами – це символ, який Блок використовує, щоб розкрити невидимі іншим прояви прекрасного у реальному житті. У вірші «Незнайомка» Прекрасна Дама трансформується в таємничу дівчину, що вразила уяву ліричного героя. Тільки він бачить у ній загадковий ідеал, інші не спроможні піднятися над реальністю.

І щовечора, у годину призначений (Або це тільки сниться мені?),
Дівочий стан, шовками схоплений,
У мрячному рухається вікні.
І дивною близькістю закований,
Дивлюся на темну вуаль,
І бачу берег зачарований
І зачаровану далечінь.
У моїй душі лежить скарб,
І ключ доручений тільки мені!
Ти право, п’яне чудовисько!
Я знаю: істина в вині.
Ці фрагменти з поезії Блока показують, як створюється образ Прекрасної Дами. Композиція вірша кільцева, яка підкреслює, що і сам поет не здатен вирватися з реального світу.



Дуже влучну характеристику дав символізму письменник Ходасевич, який відзначив, що символісти прагнули не відокремлювати особистість поета від його творчості, шукали можливості поєднати життя і творчість, намагалися знайти генія, який би зміг підпорядкувати своє життя творчості. Тому символісти велике значення надавали цикловій композиції твору. Життя – це цикл, коло. Художній цикл – це спроба відтворити життя. Усі поети-символісти створювали не просто вірші, а цикли віршів, і зміст кожного можна зрозуміти повністю тільки у зв’язку з іншими віршами циклу. Наприклад, Блок дуже ретельно добирав кожний вірш до циклу, назва якого начебто нічого подібного не вимагала – «Різні вірші». Проте і сама назва циклу, і вірші стають зрозумілими тільки у взаємозв’язку. Цей цикл об’єднує вірші з 1907 до 1916 року, це був час напружених пошуків поетом нового ідеалу, образ Прекрасної Дами вже не задовольняв його. У віршах він звертається до друзів («Друзям»), поетів («Поети»), історичних та літературних героїв «Кроки Командора», «До Музи»). Таким чином, назва циклу відбиває спрямованість пошуків поета. В історії російської літератури символісти відіграли дуже важливу роль. Вони відкрили нові теми, ідеї у творчості, нові можливості поетичного слова, повернули поезії її естетичний зміст.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать