Чому експеримент професора Преображенського можна назвати невдалим?

Твір по повісті М. Булгакова «Собаче серце». Повість Михайла Булгакова «Собаче серце» можна назвати пророчою. У ній автор, задовго до відмови нашого суспільства від ідей революції 1917 року, показав найтяжкі наслідки втручання людини в природний хід розвитку, будь то природа або суспільство. На прикладі провалу експерименту професора Преображенського М. Булгаков намагався сказати в далекі 20-і роки, що країну необхідно повернути, по можливості, у її колишній природний стан. Чому ж експеримент геніального професора ми називаємо невдалим? З наукового погляду цей досвід, навпроти, досить успішний. Професор Преображенський робить унікальну операцію: пересаджує псові людський гіпофіз від чоловіка, що помер за кілька годин до операції, двадцяти восьми років. Людина ця – Клим Петрович Чугункін. Булгаков дає йому коротку, але ємну характеристику:

«Професія – гра на балалайці по трактирах. Маленького росту, погано складний. Печінка розширена – алкоголь). Причина смерті – удар ножем у серце в пивний». І що ж? В істоті задатки, що з’явилася в результаті наукового експерименту, вічно голодного вуличного пса Шаріка з’єднуються з якостями алкоголіка і кримінальника Клима Чугункіна.
І немає нічого дивного в тім, що першими вимовленими ним словами була лайка, а перше «пристойне» слово – «буржуї». Науковий результат вийшов несподіваним і унікальним, але в побутовому, життєвому плані він привів до самих жалюгідних наслідків. Тип, що з’явився в будинку професора Преображенського у результаті операції, «маленького росту і несимпатичної зовнішності», перевернув налагоджений побут цього будинку. Він поводиться зухвало грубо, самовпевнене і нагло. Новоявлений Поліграф Поліграфович Шаріков надягає лаковані черевики і краватку отрутних кольорів, його костюм брудний, неохайний, несмачний. За допомогою домкома Швондера він прописується у квартирі Преображенського, вимагає покладені йому «шістнадцять аршинів» житлоплощі, навіть намагається привести в будинок дружину. Він вважає, що підвищує свій ідейний рівень: читає книгу, рекомендовану Швондером, – листування Енгельса з Каутським. І навіть робить із приводу листування критичні зауваження…

З погляду професора Преображенського – все це жалюгідні потуги, які ніяким чином не сприяють розумовому і духовному розвитку Шарікова. Але з погляду Швондера і йому подібних Шаріков є цілком підходящим для того суспільства, що вони створюють. Шарікова навіть взяли на роботу в державну установу. Для нього ж стати хоч і невеликим, але начальником – значить перетворитися зовні, одержати владу над людьми. Тепер він одягнений у шкіряну куртку і чоботи, їздить на державній машині, розпоряджається долею дівчини-секретарки.

Його нахабність стає безмежною. Цілими днями в будинку професора чутні нецензурна лайка і балалаєчне тринькання. Шаріков приходить додому п’яним, залицяється до жінок, ламає і трощить все навколо. Він стає грозою не тільки для мешканців квартири, але й для мешканців усього будинку. Професор Преображенський і Борменталь безуспішно намагаються прищепити йому правила гарного тону, розвити й освітити його. З можливих культурних заходів Шарікову подобається тільки цирк, а театр він називає контрреволюцією.

У відповідь же на вимоги Преображенського й Борменталя поводитися за столом культурно Шаріков з іронією зауважує, що так люди мучили себе при царському режимі. Таким чином, ми переконуємося, що людиноподібний гібрид Шаріков – це скоріше невдача професора Преображенського. Він і сам розуміє це. Він доходить висновку, що насильницьке втручання в природу людини і суспільства приводить до катастрофічних результатів. У повісті «Собаче серце» професор виправляє свою помилку – Шаріков знову перетворюється в пса. Він задоволений своєю долею і самим собою. Але в житті подібні експерименти необоротні, попереджає Булгаков.

Своєю повістю «Собаче серце» Михайло Булгаков говорить, що революція, яка відбулася в Росії, – це не результат природного соціально-економічного і духовного розвитку суспільства, а безвідповідальний експеримент. Саме так сприймав Булгаков все, що відбувалося навколо і що йменувалося будівництвом соціалізму. Письменник протестує проти спроб створення нового доконаного суспільства революційними, що не виключають насильства методами. А до виховання тими ж методами нової, вільної людини він ставився вкрай скептично. Головна думка письменника в тім, що голий прогрес, позбавлений моральності, несе людям загибель.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать