Роман у віршах «Євгеній Онєгін» О. Пушкіна – «енциклопедія російського життя»

Російський літературний критик В. Бєлінський влучно назвав роман О, Пушкіна «Євгеній Онєгін» енциклопедією російського життя. Чому саме цей роман енциклопедія – це зібрання довідкових матеріалів… Так, тут багато й різних сторін життя Росії XIX століття, та хіба це енциклопедія? Так, у цьому переконається кожен, хто хоча б один раз прочитав ці пушкінські рядки. У романі описано майже всі сторони життя росіян – усіх верств населення. Тут є і дворяни, і кріпаки, і військові, і чиновники, і артисти, і письменники, є й усі місця, де збираються ці верстви населення – дворянство на балах, кріпаки – у сільських садибах, на панських роботах. Головний герой – Онєгін – дворянин, який нудьгує, не знаходить ніякої роботи, тільки розваги – у ресторані, театрі, з жінками. Романтичним досить прямолінійний герой Ленський гине у романі, бо таким вже не має гармонійного життя людей, не збагачених думками, у суспільстві, де турбуються лише про матеріальний бік життя, йому підпорядковують увесь свій час.

У романі кілька описів балів – розваг дворянства. Це і бал у Петербурзі, сільський бал, і багато інших. «Одноманітний і безумний, як вихор юних мрій, кружляє вальсу вихор шумний; мелькають пари по одній». На балу з нагоди Тетяниних іменин ми бачимо сільське дворянське товариство. Кожного зі персонажів Пушкін зображує одним-двома рядками, але дуже влучно. Гості приїздять «у кибитках, у бричках, в гяжких дормезах і в санях. Весь дім у гаморі, тривозі: десятки одягів і лиць, собачий гавкіт, писк дівиць, шум, гомін, на дорозі…». Тут Пустяков «масний і ситий», Гвоздін, «хазяїн знаменитий». Скотиніни – «при діток зграї – найменший лиш два роки і найстарший – в тридцять увійшов…». Тут і повітовий франт Петушков, Буянов, вислужений радник Флянов («шахрай, хабарник, лепетун, блазень і брехун»). Для кожного з них маленьких героїв, накреслених Пушкін знайшов прізвище, яке є людською сутністю цього персонажа. Навіть маленьких героїв роману легко запам’ятати і відрізнити одне від одного.

Московські бали сам Пушкін називає «ринком відламок» – місцем, куди вивозять саме для того, щоб видати їх заміж: «Там що ступи, то женишок…».

Дуже яскраво змальовані у романі картини ресторанного обіду чи спектаклі у театрі.

Тут ми знаходимо і опис дуелі – явища, якого сьогодні не існує. Дуель є поєдинок чоловіків, які таким чином захищають свою честь, або честь дам. Пушкін оспівує дуель, віддаючи перевагу зброї перед епіграмою – зброєю поета. Пушкін жаліє Ленського – жертву дуелі, він оплакує його молоді роки, його не прожите життя.

Іще одне явище – плітки, які постійно розвиваються коло головних героїв суспільства «загальний глас», «готує» Онєгіна у пару Тетяні, потім сперечаєтя за кого б ще її видати заміж, бо усім женихам вона відмовила – Буянов «відказ дістав», із гусаром Пихтіним «розійшлись»…

Та у романі є не тільки сама портретна галерея персонажів, усі вони – учасники дійства, «живої картини» – чи то бал, гульба у ресторані, чи спектакль в театрі. Так на іменинах ми бачимо, як обідають гості – «панни з Тетяною сідають, мужчини проти. Хрест кладуть і круг стола, як рій, гудуть…», «притихли голоси веселі, уста жують. З усіх боків бринять чарки, гремлять тарелі, лунає передзвін ножів…»

Пушкін вимальовує не тільки образну, а й звукову картину того, що відбувається – хоч на балі, хоч у природі – будь-де.Можна заплющити очі і все побачити і почути – і скрипіння снігу під лезами санчат, і веселі крики дітей, які кат^ ються на льоду замерзлої ріки, мелодію, яку виводить смичок у театрі…

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать