MaxEdu.ru
» » » Я хочу бути зрозумілий своєю країною
Вернуться назад

Я хочу бути зрозумілий своєю країною

Твір по добуткам Володимир Маяковського. У великого російського поета XIX століття Н. О. Некрасова є чудові слова: Хто живе без суму й гніву, Той не любить вітчизни своєї. Поет Володимир Маяковський жив з “сумом і гнівом” і жагуче любив свою вітчизну. Мотиви суму, незадоволеності, самітності, невпорядкованості в особистому житті звучать у багатьох його добутках. Страждаючим і самотнім прийшов у російську поезію юний Володимир Маяковський. У віршах молодого поета вражало незвичайний зміст і приголомшуючу поетичну новизну – те, що відлякувало сучасну йому критикові, що не бажав зрозуміти й пояснити цю новизну. Мир не розкриває свої таємниці перед поетом, і він здивовано каже :

Послухайте! Адже якщо зірки запалюються –
значить – це кому-небудь потрібно?
Значить – це необхідно,
щоб щовечора над дахами
загорялася хоч одна зірка?!
Недосконалість життя, різка невідповідність мрії й дійсності породжувало здивовані питання. Вірш із зухвалою назвою “Нате!” знайшло свого адресата й зробило саме ту дію, на яке автор міг розраховувати. Також у розладі з дійсністю й мріями про майбутнє народилися й рядка, до яких треба особливо прислухатися, бажаючи зрозуміти життя й особистість Маяковського, його творчість:

Прийдешні люди! Хто ви?
От – я, весь біль і у шиб!
Вам заповім я сад фруктовий
моєї великої душі!
Це голос молодого Маяковського. Оборотний же увага на те, який контраст споконвічно терзає душу поета. Він – “весь – біль і у шиб” – зрощує “сад фруктовий” для прийдешніх людей. У цих рядках – ідея жертовного служіння людям, характерна для класичної російської літератури. Хрестоматійний вигляд Маяковського, “агітатора, горлана-главаря”, здається, не допускає думки про щиросердечну слабість. Поет у зрілу пору не любив виносити на люди щиросердечну смуту, “стаючи на горло власній пісні”. Але душу видає себе, вона радується й радіє, обурюється й кровоточить. Бездушна поезія – не поезія. Один із самих чудових творів Маяковського, на мій погляд, поема “Про це”. Вона про себе й про любов, поема, у якій яскравіше й глибше, ніж в інші, більше пізніх поемах, розкриваються характер і особистість Маяковського. Минулого й ранні поеми про любов (”Хмара в штанах”). Була найясніша, не ускладнена драматичними колізіями поема “Люблю”. Поет тоді переживав пік свого почуття до Л. Ю. Брик, тому й був упевнений: “Не змиють любов ні сварки, ні версти. Продумано, вивірена, перевірена”.

Але в дійсності любов принесла тонко, що почуває поетові, одні страждання. Зовні він був спокійний, зухвалий, невразливий, а насправді – дуже незахищений. І все це дуже близько, зрозуміло нам у поеті, тому що це – загальнолюдські якості. Мене дуже торкають його проникливі рядки про любов до “звірини”:

Я люблю звірину. Побачиш собачку – отут у булочній одна – суцільна плішина, – із себе і те готовий віддати печінку, Мені не шкода, дорога!
А от поет – горлан, поет-трибун, поет-глашатай мені, що живе на початку XXI століття й переживав всі його складні й трагічні події, не зовсім зрозуміла. Він мріяв про прекрасний “комуністичному далеко”, славив тричі батьківщину, що буде, а що ж зараз? Що славити, кого славити й за що? Далеке майбутнє, XXX століття представляв Маяковський у своїх віршах. Як не квапив життя, як не вірив у комуну у воріт, а рятування від гнітючої інерції старого побуту відносив лише в далеке майбутнє:

Ваш Тридцяте століття обжене зграї
серце дріб’язків, що роздирали,
Нині недолю надолужимо незліченних ночей,
І знову Маяковський – романтик вимовляє слово про любов. Про любов, яка б не була “служницею заміж, похоті, хлібів”, про любов, яка б заповнила собою всесвіт і “щоб вся на перший лемент “Товариш!” – оберталася земля”. Такий представляв, такий хотів бачити любов Маяковський. Йому не було дане щастя випробувати таку любов: вся справа в тому, що в кожному любовному романі є два персонажі, від яких рівною мірою залежить його доля. Такий Маяковський зрозумілий нам, близький і сучасний. Маяковський – сатирик – теж наш сучасник. Сатира у творчості поета – це “кавалерія гострот”, що підняла “рим відточені піки”, це любимий рід зброї. : “Дуже багато різних мерзотників ходить по нашій землі й навколо”, – відзначає поет у вірші “Розмова з товаришем Леніним”. “Обкрутити їх, викрити перед особою народу” – таке завдання ставить перед собою Маяковський. Він їдко висміює всі негативні прояви в радянському побуті (”Про драні”, “Любов”, “Пиво й соціалізм”), бореться з бюрократизмом в установах (”Фабрика бюрократів”), виступає проти пережитків капіталізму у свідомості людей (”Боягуз”, “Ханжа”, “Підлиза”, “Пліткар”), наносить нищівні удари по царству долара, по міжнародних убивцях і паліям нової війни.

Маяковський у вірші “Стовп” хоче, щоб “критика данина носила”, хоча “дуже багато різних мерзотників ходять по нашій землі й навколо, ціла стрічка типів тягнеться: марудники, підлабузники, сектанти, п’яниці”. У наші дні слова з вірша “ПРО, хоча б ще одне засідання відносно “викорінювання всіх засідань стали крилатими. Вони й сьогодні спрямовані проти бюрократів, управлінського апарата, марних засідань і голосувань депутатів.



“Миє”, просто стирає бюрократів і п’єса “Лазня“. Бюрократи Побєдоносіков і його секретар Оптимістенко не дають дороги новому винаходу, заважають руху вперед. Ця п’єса показує шкоду бюрократизму, ворожість його всій творчій, творчій атмосфері суспільства. На жаль, живуть й оптимістики й у наші дні. Сатира Маяковського “косила” драні, допомагала читачеві побачити, хто є хто. Втішно відзначити, що в наш час усе більше з’являється що дерзають, думаючих, сміливих людей, які хочуть, щоб демократизм, заповзятливість допомогли нашому суспільству, А як злободенні й сьогодні рядки з вірша “Душу суспільства”:

…як від гострого, як би заразного, біжи, товариш,
від алкоголіка, який хвалиться тим, скільки пива й горілки випито!
Так, я вважаю, що Володимир Маяковський “зрозумілий своїм народом”, хоча кожний сприймає його по-своєму. В. Маяковський був людиною надзвичайно чутливим, готовим віддати всі “за одне тільки слово ласкаве, людське”.

Яке скромне (і яке жагуче!) бажання і яка грандіозна плата за нього!

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать
Сочинения по русскому языку Твір по добуткам Володимир Маяковського. У великого російського поета XIX століття Н. О. Некрасова є чудові слова: Хто живе без суму й гніву, Той не
Оценок: 346 (Средняя 5 из 5)

Специалисты RetsCorp работают в digital-сфере более 7 лет. За это время мы разработали более 500+ успешных проектов. Основываясь на своем опыте и знании рынка, мы с уверенностью можем сказать, что будет работать, а что — нет. Заказывая создание лендинга для бизнеса в нашей студии, вы получаете работающие решения, необходимые именно вашему бизнесу.

Сотрудничая с нами, вы будете не клиентом, а нашим партнером. Благодаря этому мы будем развивать ваш бизнес как собственный. Мы так же как и вы заинтересованы в успехе проекта, поскольку ваша успешность будет нашей рекламой.

© 2014 - 2022 MaxEdu.ru