Вища влада та її філософія в повісті Оноре де Бальзака «Гобсек»

Повість «Гобсек» є дуже важливою ланкою ідейно-тематичного стрижня всієї «Людської комедії». Повість «Гобсек» зовні камерніша, ніж інші твори Бальзака: щодо охоплення життєвого матеріалу, зате й більш симптоматична, показова, «наочна». Вона містить у собі сконцентровану характеристику скнарості, і не лише реалістично-побутову, а й, насамперед, психологічну. Головний герой повісті Гобсек – мільйонер, лихвар, один з тіньових володарів нової Франції. Позичаючи гроші під величезні проценти, він фактично грабує своїх «підопічних», принижує їх морально і стає володарем їхніх доль. Гобсек для Бальзака – це живе втілення тієї хижацької сили, котра цілеспрямовано, жорстоко й безупинно пробивається до влади, і письменник робить спробу розкрити джерела виникнення та механізму дії цієї страшної сили. Гобсек не просто займається своїм мерзенним «фахом», він ще й розмірковує над ним, аналізує систему виникнення , «кругообігу» золота і його впливу на розвиток усього суспільства й психологію окремих осіб. Бальзак у цьому реалістичному творі огортає цю постать водночас і певною вуаллю романтичної таємниці, якоїсь символічної узагальненості.

Ніхто не знає минулого Гобсека й джерел виникнення його безмежних багатств. Його сучасне щоденне життя (як воно представлене у повісті) теж сповнене таємниць, адже можна лише здогадуватися про справжні масштаби впливу його особистості. Навіть у буденній, прозаїчній атмосфері Гобсек здатен викликати жах і відразу (своєю жалюгідною зовнішністю старого, брудного дідугана, що своїми пожадливими пальцями, хапає золото), однак в очах вдумливої людини, якою є адвокат Дервіль, він здатен перетворитися і на постать негативно символічну, на невблаганне втілення чорної влади золота над душами окремих людей і ширше – над долею усього суспільства.

Той же адвокат Дервіль твердить, що Гобсек – внутрішньо суперечлива істота (у нього начебто поєдналися органічно дві різні істоти: скнара й філософ, особа «низька» й надзвичайно розумна, далекоглядна). В той же час, саме Гобсекові Дервіль зобов’язаний своїм сімейним щастям. Аналізуючи закони сучасного світу, Гобсек усвідомив, що головним рушієм, котрий визначає навіть суспільно-політичне життя в оточуючому його світі, є гроші, золото. Отже, постать Гобсека – навіть із зовнішнього боку – символістична. «Цей мерзенний старець, – каже Дервіль, – раптом виріс у моїх очах, став постаттю фантастичною – уособленням влади золота». Т

аким чином, постать Гобсека можна вважати і «образом вічним», бо він втілює в собі сконцентровану, вбивчу характеристику скнарості, доведеної до крайніх меж. Такі типи вже фігурували раніше в літературі (до Бальзака), скажімо, постать Шейлока у п’єсі Шекспіра «Вінеціанський купець» або постать Скупого в однойменній комедії Мольєра. Проте образ Гобсека набагато складніший від його літературних попередників. Це не просто звичайний лихвар, а ще й філософ-аналітик, чий розум здатний осягнути рушійні сили буржуазного суспільства. Гобсек-особистість водночас і цілком реалістична (в системі своєї буденної діяльності), і похмуро романтична, гротескна, узагальнююча. Тому золото, що вже належить Гобсекові і яке він прагне мати все більше й більше, вже по суті виходить за межі його конкретного, побутового поняття.

Слово «Гобсек» означає в перекладі «живоїд», «глитай». Людина-Гобсек, старий лихвар помер. Та чи помер головний «гобсек» – жага до збагачення? Подивіться навкруги…

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать