Відгук про оповідання Е. По “Жабеня”

Цей невеликий розповідь присвячена незвичайної історії. Маленьким королівством керував жорстокий і дурний король, який вважав себе дотепним людиною.

Як-то королю подарували двох карликів: каліку на прізвисько Жабеня і дівчину-танцівницю Тріпетту. У ту пору були в моді придворні блазні, і Жабеня з-за свого каліцтва став ним.

Маленький неповноцінний людина зі своєю бідою, своїми почуттями і прихильностями, якими ніхто не цікавиться, Жабеня мріє про інше життя, але сумлінно виконує свої обов’язки. Його робота – веселити оточуючих.

Як-то король, тішачись собі на втіху під регіт міністрів, став наполягати на тому, що доставляло фізичні муки Карлик, – щоб він випив. Тріпетта заступилася за жабеня: вона принижувалася, стоячи на колінах, благала пощадити її друга. Король, оскаженілий зухвалістю дівчини, відштовхнув її і вилив вино в обличчя карліци.

Король і його міністри готові були почути черговий жарт жабеня, але попередженням їм був скрегіт зубів блазня.

У маленькому тілі карлика жили вогонь справедливості і почуття гордості. Він помстився цим нікчемним людям їх же монетою: “весело” спалив їх на маскараді.

Після цієї події ніхто більше не бачив жабеня і Тріпетту. Але можна бути впевненим, що нікому більше не прийде в голову принизити, образити жабеня, тому що гордість і спрага справедливості живуть у його маленькому тілі.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать