Розвиток навичок усного мовлення на уроці англійської мови (з досвіду роботи)

Між тими, хто спілкується, завжди існують певні взаємини, а в якийсь момент з'являється деяка потреба як «передумова будь-якої діяльності». Ця потреба пов'яза-на з тією чи іншою гранню життєдіяльності, людини як особистості, яка, отримавши свою визначеність у стосунках, мотивує спілкування. Кожен з тих, хто спілкується, досягає своїх цілей за допомогою говоріння, аудіювання, читання, пись-ма, паралінгвістики (інтонація, паузація тощо), проксеміки (рухи тіла, пози тощо) і якоїсь спільної діяльності.
При цьому спілкування здійснюється трьо-ма способами:*
інформаційним (обмін думками, ідеями, інтересами, почуттями тощо);*
інтеракційним (взаємодія під час спілкування);*
перцептивным (сприйняття і розуміння людини людиною).
Зміст спілкування зумовлюється змістом мислення, яке, в свою чергу, «живиться» оточуючою реальністю, оскільки свідомість відображає цю реальність у процесі діяльності людини.
Як зазначалося, основою навчання є ситуація, під час моделювання якої відбувається міжособистісний контакт. Контакти людей можуть бути глибокими або ж вони можуть відбуватися на рівні поверхового спілкування.
Широта охоплення дійсності, вибір предметів і глибина їх обговорення будуть у різних випадках різними.
Так само за глибиною обговорення предмета розрізняються і ситуації. В навчальному процесі початкових рівнів створюють необхідні переду-мови для поступового ускладнення мови як засобу спілкування.
Вони забезпечують таку форму спілкування, яка, будучи гранично простою за своєю суттю, залиша-ється «клітинкою» спілкування, що дає змогу вже на етапі початкової школи почати спілкування англій-ською мовою, не роблячи це спра-вою майбутнього часу.
Отже, етап початкової школи мож-на вважати своєрідним плацдар-мом для розвитку ситуацій вищо-го рівня. Спілкування молодших школярів — це «перехідний рівень комунікації», зумовлений психоло-гічними й інтелектуальними осо-бливостями.
Якщо спробувати дати визначен-ня форми спілкування молодших школярів, то можна сказати, що це такий різновид соціального кон-такту, коли відбувається коротко-часна взаємодія тих, хто спілкуєть-ся, а їхні мовленнєві вчинки мають незначний ступінь свободи. Отже, соціальний контакт молодших школярів (СКМШ) можна вважати основою навчання на початково-му етапі, тому що завдяки йому можуть бути реалізовані основні принципи комунікативне орієнто-ваного навчання.
Вкрай важливим у початковій школі є питання добору такої інформації, яка була б основою для подальшого навчання. Це стосується головним чином функціонального і змістово-го аспектів мовлення. Отже, через певні проміжки часу потрібно із загальної «дифузності» говоріння виділяти зазначені аспекти, робля-чи їх об'єктом цілеспрямованого засвоєння.
З огляду на це доцільно виділити п'ять етапів формування усної мов-леннєвої компетенції у 3-му класі:
1. Дифузний репродуктивний етап, на якому учні, отримуючи первин-ний досвід іншомовного мовленнє-вого спілкування, засвоюють мов-ні одиниці нероздільно, «дифузно» і вживають їх репродуктивне, розігруючи, наприклад, ^сценки із сюжетної історії, запропонованої у підручнику.
2. Структурний етап, потреба в яко-му виникає через те, що потрібно «запустити» механізм проведення аналогій, завдяки якому відбува-ється структурне оформлення мов-леннєвих одиниць. Якщо на дифуз-ному етапі будь-яка фраза сприй-мається як одне ціле, то на струк-турному розвивається здатність розділяти фрази на елементи, без чого не може працювати механізм проведення аналогій. З'являються мовленнєві одиниці, побудовані за моделями, засвоєними «дифузно», і нові мовленнєві зразки (по декілька для кожної мовленнєвої функції). Ті й інші засвоюються на основі підстановок у мовленні. Слід зазначити, що 1-й і 2-й етапи — це перший рік навчання спілкування, тобто 2-й клас.
У 3-му класі здійснюється перехід від мікродіалогів, що характеризу-ються розмаїттям структури мовних одиниць, до мікродіалогів, побудо-ваних на основі певного граматич-ного явища, з використанням яко-їсь однієї форми (наприклад, тепе-рішній тривалий час, перша особа). На цьому етапі весь матеріал перекомбіновується, стаючи структурно однорідним у межах кожної вправи або низки вправ.
3. Функціональний етап, на якому учні починають виділяти мовлен-нєві функції й усвідомлювати їх.
Весь матеріал знову перерозподіля-ється (зрозуміло, додається і новий) стосовно мовленнєвих функцій. Можливі два види розподілу, зумов-лені двома видами взаємозалежностей між функціональним і струк-турним аспектами мови:
а) різні мовленнєві зразки викону-ють одну й ту саму функцію;
б) один і той самий мовленнєвий зразок виконує різні функції.
Мета на функціональному етапі формування мовленнєвої компе-тенції — навчити орієнтуватися в широкому діапазоні мовленнєвих функцій, а отже, закласти підмурок навчання тактики говоріння.
4. Функціонально-змістовий етап,
на якому проходить конкретиза-ція взаємин тих, хто спілкується, залежно від їхньої діяльності. Вчи-тель організовує спілкування учнів у формі СКМШ, тобто їхнє спілку-вання завжди проходить за обста-вин, характерних для певної сфери діяльності. Головне на цьому ета-пі — навчити розвивати стосунки мовленнєвих партнерів і змінюва-ти зміст цих стосунків залежно від обставин.
5. Продуктивний етап, на якому від-бувається інтеграція всіх попередніх етапів. На цьому етапі учні засвою-ють весь матеріал на якісно новому рівні. Вони мають можливість само-стійно здійснювати стратегію і так-тику спілкування в межах СКМШ на основі засвоєного матеріалу, тоб-то вибирати мовленнєву функцію, мовленнєвий зразок і комбінувати мовленнєвий матеріал.
Під час формування навичок спіл-кування на четвертому та п'ятому етапах доцільно використовувати рольову гру (РГ), яка навчає учнів спілкуватися в іншомовному середо-вищі і вносить свій внесок у вихо-вання їхньої мовленнєвої поведін-ки рідною мовою.
Процес становлення людини як особистості проходить три етапи: первинну соціалізацію, або соціалізацію дитини, проміжну, або соці-алізацію підлітка, і стійку, ціліс-ну соціалізацію дорослої людини. Так само як дитячі ігри відіграють велику роль у соціалізації дитини, РГ іноземною мовою є важливою на етапі повторної соціалізації. Під час РГ молодші школярі виконують по черзі різні соціальні і міжособистісні ролі. Слід зазначити, що РГ для початкової школи будується на СКМШ як на основі навчання спілкування. На початковому етапі вона є основним видом завдань, мета яких — формування навичок і вмінь усного мовлення.
Як відомо, РГ широко застосо-вується в системі Г. Лозанова. На ній грунтується метод активіза-ції резервних можливостей учнів. Слід зазначити, що РГ приносить радість спілкування, яка перехо-дить у радість навчання.
Однак рольовою грою не слід зло-вживати. На початку вона, звичай-но, може займати значну части-ну уроку, але поступово повинна поступатися місцем іншим видам роботи в говорінні, а також у читан-ні, аудіюванні і письмі.
Крім розігрування сценок, можна застосовувати інший, відмінний від запропонованого Г. Лозановим метод, за яким кожному учню у процесі навчання спілкування надається можливість розкритися як особистості, виконуючи ті ролі, які йому психологічно і соціально близькі. Про це йшлося, коли розглядався принцип особистісної індивідуалізації. У цьому випад-ку приводяться в дію такі могутні мотивогенні компоненти особис-тості, як контекст діяльності й осо-бистий досвід, світогляд та інте-реси, почуття і статус особистості в колективі.
Таким чином, визнаючи всі перева-ги РГ як форми організації навчаль-ної діяльності, учитель повинен усвідомити, що учень початкової школи має виконувати ті соціаль-ні і міжособистісні ролі, які йому близькі: або у нього є власний досвід їх «виконання», або він неодноразово бачив когось у цих ролях в житті. Дуже важливо, щоб учень виконував не одну, а різні ролі. Як зазначає Д. Б. Ельконін, взяття на себе якої-небудь ролі, що має пев-ний діапазон мовленнєвих функ-цій, слугує мотивом діяльності.
З кожним новим уроком з'явля-ються нові СКМІІІ і нові ролі. «Прокручується» вже засвоєний матеріал, і вивчаються нові сло-ва та фрази. Кожна РГ з часом стає елементом іншої, складнішої гри. Цей розширений варіант гри е сценарієм, запозиченим з реаль-ного життя учня: вранці проспав, поспіхом склав портфель і побіг до школи; пояснивши вчителю при-чину запізнення, сів на своє міс-це, обмінявся з другом враженнями про мультфільм, домовився про гру після уроків і так далі. Така «велика гра» дає змогу поєднувати менші рольові ігри в змістові комплекси і таким чином зближує навчання з реальністю.
Як уже зазначалося, організація роботи у початковій школі немож-лива без ілюстративної наочності. Малюнки, що використовуються на уроках, — це в основному зобра-ження дітей та їхнього оточення: друзів, батьків, учителів, що спіл-куються за різних обставин. Але є ще один вид ефективної в почат-ковій школі наочності — піктогра-ми — символічні зображення місць і дій, що широко використовуються в громадських місцях: на вулицях, вокзалах тощо. Як свідчить досвід, вони швидко викликають мовлен-нєву реакцію у учнів. За допомогою таких піктограм можна вводити дітей у різні обставини СКМШ, стимулювати їхні репліки, а також семантизувати фрази.
У цьому плані не менше значення мають і шумові ефекти, які варто використовувати в навчанні: плес-кіт води, шум дощу, скрип гальм, кроки, шелестіння сторінок, зави-вання вітру, плач або сміх дитини тощо, їх використано у фонограмах аудіододатків навчально-методичних комплектів. Записані на будь-який звуковий носій, вони допома-гають у навчанні усного мовлення під час розігрування сценок, спри-яти уявленню місця дії, учасни-ків, їхні вчинки. Шумові ефекти можуть слугувати також і засобом семантизації.
Як уже зазначалося, дуже важливо вчити учнів розмовляти не тільки правильно у мовному плані, а й емо-ційно, виразно, використовуючи жести і міміку. І якщо ми досяг-немо синхронності лінгвістичного і паралінгвістичного вираження мовленнєвих функцій, то отримає-мо результаті не тільки виразність-говоріння, а й міцність засвоєння: жест слугуватиме фоном, на якому запам'ятовується фраза, оскільки вона міцніше зіставляється із функ-цією.
У результаті у широкому розумін-ні гра як основний вид діяльнос-ті молодших школярів на уроках стає прототипом реальних стосун-ків у дитячому колективі, створює атмосферу зацікавленості у діало-зі з ровесниками саме іноземною мовою.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать