Лексико-семантичні угруповання слів на позначення поняття «довкілля»

За останні роки підвищився інтерес українського суспільства до екологічних питань. Термін «the environment» з 40-х років минулого століття почав частіше вживатися в спеціальній літературі. Завдяки цьому зростає кількість людей, які володіють знаннями про навколишнє середовище, а екологічний дискурс із спеціалізованого стає загальновживаним.
Оскільки проблеми довкілля є актуальними для сус-пільства, то розглядаються вони і в лінгвістиці. Аналіз те-оретичної літератури свідчить, що ці питання в лінгвіс-тичному аспекті досліджували лише деякі вчені (Є.Л. Мі-лованович, Є. А. Вейцман, Ю.В. Зонов, Г.І. Осипов). Зрос-тання уваги до проблем довкілля у суспільстві, постійне поповнення екологічного глосарію вимагають узагаль-нення, класифікації та укладання семантичної основи ін-вентаря лексичних одиниць. Тому метою статті є визна-чення центрального, ядерно-периферійного структурування ЛСП «довкілля», встановлення характеру систем-них відносин конституентів полів у їх зовнішніх зв'язках та внутрішній будові, оскільки ці питання раніше глибоко не досліджувалися.
Розуміння лексики як системи знайшло практичне застосування в дослідженні різних лексико-семантичних парадигм — синонімічних рядів, лексико-семантичних груп (ЛСГ), семантичних полів (СП). Подібні угруповання виділяються на основі тих чи інших критеріїв і характери-зуються певними структурно-семантичними відносина-ми. Проте у семасіологічних дослідженнях на сьогодні немає єдиної думки щодо класифікації мікросистем, чіт-кого розмежування понять «лексико-семантична група», «семантичне поле», «синонімічний ряд», «тематичний ряд». Так, наприклад, Л. Васильєв вважає, що поняття «по-ле» перебуває з поняттям «ЛСГ» у родо-видових відно-синах, тобто ЛСГ, синонімічні ряди та інші угруповання слів є різновидами семантичних полів [1, с. 110]. А. Уфімцева, навпаки, розглядає всі три основні групи - поле,
ЛСГ і синонімічний ряд як «рівноправні види більших па-радигматичних об'єднань в лексиці» [4, с.402]. У праці М. Долгих терміном «семантичне поле» недиференційно позначаються різні лексичні угруповання, а питання про різницю цих понять не розглядається [2, с.93].
Однією з провідних тенденцій сучасних лінгвістичних досліджень є вивчення закономірностей функціонуван-ня семантичного поля, результати дослідження якого найповніше простежуються в праці Г.С. Щура [15, с.255]. Згідно з загальноприйнятими уявленнями про лексико-семантичне поле як спосіб існування лексичних оди-ниць із спільними інваріантними якостями [там само, с. 19], поле утворюють слова, значення яких відображають певну ділянку семантичного простору, у результаті чого вони поєднуються своїми значеннями.
При визначенні приналежності слова до однієї і тієї самої парадигми враховуємо, що:
1. Два слова вважаються семантично зв'язаними між собою, якщо в їх семних структурах є хоча б один спіль-ний компонент.
2. У ролі семантичних компонентів можуть бути використані лексеми, що належать до дефініції реєстро-вого слова, тобто кожний елемент тлумачення зводить-ся до одного слова і прирівнюється до семантичного компонента [3, с.85].
Ми здійснювали аналіз словникових дефініцій лек-сем, об'єднаних семантикою слова environment, тобто тих лексичних одиниць (ЛО), що пов'язані з ідентифіка-торами прямим семантичним зв'язком. Аналізуючи по-чергово всі лексеми і беручи до уваги гіпотезу В. Левицького про те, що чим ближче до початку лексичного ряду розміщений елемент, тим більшою мірою виявля-ється його зв'язок з основним значенням слова [3, с.98], визначимо місце розташування семи environment в опи-сі семантики кожного члена лексико-семантичного по-ля (ЛСП). Слово environment у словнику Webster's Ninth New Collegiate Dictionary трактується так: «1. the circumobjects, or conditions by which one is surround-ed (as land, water, air). 2. the complex of physical, chemi-cal, and biotic factors (as climate, soil, and living things) that act upon an organism or an ecological community and ultimately determine its form and survival» [6, c.416]. Застосувавши статистичний метод В.Левицького і ви-користавши формулу W = ( n +n 1) -r , де n – загальне число компонентів трактування, г— ранговий номер ком-понента, ми визначили W- коефіцієнт рангової кореляції кожної з досліджуваних лексем даного поля. Прийнявши за порогову величину W= 0,5, здійснимо чітку стратифіка-цію конституентного складу лексико-семантичного поля, розділивши лексичні одиниці на 3 частини:
Слова з коефіцієнтом W=1, що становлять центр групи.
Слова, коефіцієнт яких перебуває в межах від 0,5 до 1, які розташовані ближче до центру й разом із ним
становлять ядерну частину поля.
Слова з коефіцієнтом від 0 до 0,5, які пов'язані з периферійними значеннями слів-ідентифікаторів і фор-мують периферійну частину даного лексико-семантич-ного поля.
Отже, такі спільні семантичні компоненти, як water, air, land, climate, biomass, будуть визначальними для лек-сико-семантичного поля «Environment». Центральну частину лексико-семантичного поля «Environment» ут-ворюють такі іменники: flora, fauna, weather, water, bio-sphere, climate. До ядерної частини поля ми віднесли та-кі лексеми: atmosphere (відповідно однокореневий прикметник atmospheric та прислівник atmospherically), land, air (прикметник airy та дієслово to air). Слова з кое-фіцієнтом W від 0 до 0,5 disaster, planet, lithosphere, stratosphere, cataclism, ionosphere утворюють перифе-рійну зону даного лексико-семантичного поля.
Ми здійснили інвентаризацію досліджуваних лексич-них одиниць для ЛСП «Environment», яке є центральним, оскільки включає ряд мікрополів зі словами-ідентифікаторами, які належать або до центральної, або до ядер-ної частини цього ЛСП.
Утворимо нове ЛС мікрополе з іменем «Water», яке є досить численним на ЛО, що досліджувалися. Викорис-тавши дефініцію слова water: the liguid that descends from the clouds as rain, forms streams, lakes, seas and oceans, and is a major constituent of all living matter [6, c.1331], ми систематизували конституенти поля за сту-пенем вияву домінантної ознаки. Отже, семи water, sea, river, streams є спільними для угруповання слів з іменем water. Найбільше значення компонент water має у се-мантиці іменників current, stream, gulf, spring, liman, bay, waterfall, estuary, freshet, frith, flood, lake, sea, ocean, pond та прикметників lotic, fluvial. Очевидно, що саме ці семи описують основне значення слова water і станов-лять центральну групу даного ЛСП. Ядерну частину фор-мують слова з коефіцієнтом 0,5 1: tributary, canal, floor, gutterway, flow, fresh, channel, creek, strait Крім іменників, сюди належать і слова з інших частин мови: прикметники fresh, deep, shallow та дієслова to flow to water, to wash. Слова типу mouth та source утворюють периферійний прошарок ЛСП «Water».
Систематизуючи конституенти ЛСП «Land», розгля-немо визначення слова-ідентифікатора land: 1.the solid part of the surface of the earth. 2. ground or soil of a spec-ified situation, nature, or quality. 3. the surface of the earth and all its natural resources [там само, с. 672]. Спільними семами для членів цього поля будуть surface, land, soil, earth. Слова (зокрема іменники), які мають коефіцієнт рангової кореляції 1 і є найбільш семантично близькими до слова-ідентифікатора, утворюють центральну групу мікрополя «Land»: hill, mountain, country, island, plain, field, lawn, plateau, valley, meadow, soil. Ядерну частину мікрополя утворюють слова, коефіцієнт яких перебуває в межах від 0,5 до 1 і які розташовані ближче до центру: planet, territory, neighbourhood, continent, ground, surface, plain, earth, pasture. Периферійну частину ЛСП «Land» формують слова з коефіцієнтом рангової кореляції від 0 до 0,5: region, district, relief, horizon та інші.
Як уже було зазначено, лексема mountain належить до складу тих лексичних одиниць, що формують цент-ральну частину мікрополя «Land». Якщо ж виділити сло-во mountain з даного мікрополя і використати його як слово-ідентифікатор для іншого лексико-семантичного угруповання слів, то отримаємо таку схему ЛСП «Moun-tain». Численною за кількістю спільних семантичних ком-понентів є центральна частина ЛСП. До неї належать лексичні одиниці hill, rock, range, ridge (відповідно прик-метник ridged та дієслово to ridge), cliff, knoll, summit, knap, pike, sierra. Ядровий прошарок утворюють наступні слова: volcano, peak, slope, а зону периферії складається з лексем foot, crest, knob. Крім іменників, до цієї групи належать однокоре-неві прикметники knobby та knobbed.
Для визначення ядерно-периферійної структури лексико-семантичного поля з іменем «Flora» проаналі-зуємо конституенти щодо їх впливу на формування зна-чень. Спираючись на тлумачення слова-ідентифікатора flora і почергово класифікуючи рангові значення дослід-жуваних лексем, об'єднаємо ЛО в такі 3 частини:
Слова з коефіцієнтом W=1: wood, tree, pasture, sap, shrub, plant, plantation, biota, garden, taiga, jungle; прикмет-ники floral, floristic, vegetable, bushy, forested, biotic, plant-ed та дієслова to vegetate, to garden, to forest, to plant, to sprout утворюють центральну частину досліджуваного мікрополя. Семантика ядерних лексем (0,5 1) мак-симально наближена до слова-ідентифікатора flora, і са-ме семи vegetation, forest, bush, flower, grass, frondes-cence, park описують основне значення домінанти поля. Досить численною є периферія ЛСП «Flora», до якої на-лежать ЛО на позначення назв квітів, дерев, кущів тощо. Наведемо як приклад деякі з них: rose, pink, tulip, camo-mile, parsnip, aloe, nettle, blackthorn, cumin, mint, thistle, pine, oak, fir, yew, beech, birch, strawberry, gooseberry, blackberry, cranberry та інші.
Ще одним мікрополем, яке належить до центрально-го лексико-семантичного поля з іменем environment, є угруповання слів з домінантною лексемою fauna. Спіль-ними семами для цієї групи слів будуть beast, animal, insect. Центральну частину мікрополя формують ЛО, в яких коефіцієнт рангової кореляції дорівнює одиниці. Сюди належать такі слова: animality, animalization, animal, poultry, cattle, mammal, biota, reptile, amphibian (слово amphibian може бути як іменником, так і прикметником), marsupial, insect (у формі іменника та прикметника), beast, vermin, fish, plankton. Слова, коефіцієнт яких пере-буває в межах від 0,5 до 1: biomass, rodent, predator — розташовані ближче до центру і разом із ним становлять ядерну частину групи. Оскільки ми досліджуємо ЛО, які належать до різних частин мови, то конституентами ядерної частини будуть і прикметники: animal, planktonic, bestial, zoological, fish, agualine, biotic, insectile. Перифе-рію формуватимуть лексеми типу wolf, cat, dog, sheep, bear, deer, hamster, squirrel, camel, snake, frog та інші.
У результаті багатоступеневої ідентифікації ми змоделювали ЛСП «Environment», до складу якого належать 6 мікрополів з такими словами-ідентифікаторами: water,air, land, mountain, flora, fauna. Ядерну та периферійну частини становлять переважно іменники, а також дієс-лова й прикметники, що походять від твірних основ іменників та поєднані з ними спільними інваріантними значеннями.
Компонентний аналіз словникових дефініцій дає можливість не тільки ідентифікувати досліджувані лексеми, а й установити якісні характеристики кожного слова, їх взаємозв'язки/місце кожної з лексичних одиниць у ядерно-периферійному структуруванні поля.


Література:
Васильев Л. M. Теория семантических полей // ВЯ. —1971.—
№ 5.-C.105-113.
Долгих Н. Г. Теория семантического поля на современном
этапе развития семасиологии / Научные доклады ВШ // Филологические науки. — 1973. — №1. - С.89—99.
Левицкий В.В. Статистическое изучение лексической семан-
тики. - К.: УМК ВО, 1989. -155 с.
Уфимцева А.А. Лексика // Общее языкознание. Внутренняя
структура языка. — М.: Наука, 1972. — С.394-455.
Щур Г.С. Теория поля в лингвистике. - М.: Наука, 1974. —
55c.
Webster’s Ninth New Collegiate Dictionary / Ed. By Ph. Gove-
Springfield. – Massachusets, 1986.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать