Звуконаслідувальні дієслова як засіб вираження категорії кратності

Для звуконаслідувальної дієслівної лексики характерні наступні тенденції, зокрема: 1) вивчення дієслів звучання у рамках аналізу сполучуваності звукономінуючих дієслівних лексем на синтагматичному та парадигматичному рівнях (Т. Виноградова, О. Григоренко), 2) вивчення дієслів звучання на матеріалі декількох мов (Л. Виздога, М. Сергєєва, І. Гаценко), 3) аналіз мікрогруп у межах тематичної групи звучання (І. Курлова); 4) аналіз дієслів звучання у рамках комплексного дослідження звукономінуючої лексики (Н. Бартко, С. Воронін, Н. Львова).
Результати аналізу звуконаслідувальної лексики показали, що існує два основних напрямки їх дослідження: а) вивчення лексичного значення дієслів як сукупності семантичних компонентів у рамках системного аналізу лексики та б) вивчення категоріальної семантики дієслів звучання із використанням методів концептуального аналізу.
У сучасному мовознавстві вже не викликає сумніву те, що мовний знак не утворюється довільно, оскільки на думку більшості лінгвістів, виникнення мови базується на звуковідображенні або фонетичній мотивованості. Звуковідображувальна лексика складається із звукосимволічних слів (із неакустичним денотатом) та звуконаслідувальних слів (з акустичним денотатом), котрі з’являються у результаті пізнавальної діяльності людини, яка “характеризується сприйняттям передусім предметів, які рухаються і звучать” [5, 54].
Звукосимволізм є “закономірним, довільним, фонетично мотивованим зв’язком між фонемами слова та незвуковою (неакустичною) ознакою денотата (мотиву), що лежить в основі номінації [3, 166]. Звукосимволічні слова часто позначають види руху, форму, міміку, величину, фізичний та емоційний стан людини чи тварини, наприклад: bulb, chew тощо.
Звуконаслідування – це закономірний, довільний, фонетично мотивований зв’язок між фонемами слова і акустичною ознакою денотату, яка лежить в основі номінації [3, 165-166]. Значну частину всіх звуконаслідувальних слів різних мов складають мультиплікативи та співвідносні з ними семельфактиви [4, 44-68]. Цю закономірність В. Храковський формулює таким чином: “одна з універсальних особливостей лексичних мультиплікативів (і семельфактивів) полягає в тому, що, це слова здебільшого, якщо не виключно, звуконаслідувальні за своєю основою” [6, 26].
Досліджуючи німецькі “звуконаслідувальні словосполучення, елементи яких відрізняються тільки своїм вокалізмом”, Г. Пауль аналізує здебільшого мультиплікативи flimmern und flammern ‘мерехтіти’, klippen und klappen ’стукати’, klippern und klappern ‘тріскати’, klistern und klastern ‘хлопати’, knistern und knastern ‘потріскувати’, knirren und knarren ‘скрипіти’, rischeln und rascheln ‘шелестіти’ [5, 220-221].
Говорячи про можливість існування слів, у яких подібні значення поєднуються із подібними незалежно від їх походження, Р. Якобсон також використовує здебільшого мультиплікативи: bash ‘вдаряти’, dash ’жбурнути’, lash ‘вдаряти батогом’, plash ‘хлюпатись’, splash ‘бризкати’ [7, 112]. Осмисленню даної проблеми в англійському мовознавстві сприяли також роботи Л. Блумфілда, Х. Марчанда, М. Кузнєцова, Ю. Скребньова.
Звуконаслідувальні слова є умовною імітацією звуків навколишньої дійсності за допомогою фонетичних засобів (наприклад, splash – ‘cause (a liquid) to fly about in drops; make (sb or sth) wet’ [8, 847], crack – ‘to break with a sudden sharp sound’ [9, 188], buzz – ‘to make a low, vibrating, humming sound’ [9, 110], mumble – ‘to utter in a soft, indistinct manner’ [9, 527]).
Зазначені дієслова прийнято групувати на основі їх фонетичних особливостей, тобто наявності у них подібних початкових чи кінцевих приголосних або кореневих голосних. Так, кінцева приголосна [p], як правило, характерна для слів, що позначають удар: clap – ‘to strike (an object) against something quickly and forcefully, producing an abrupt, sharp sound’ [9, 146], clip – ‘to hit with a sharp, quick blow’ [9, 150]. Фонема [?] позначає різкий звук, який утворюється, якщо предмет вдарити, розбити або розламати: crash – ‘to make a sudden clattering noise, as of something dashed to pieces’ [9, 189], smash – ‘to break to pieces with violence and often with a crashing sound, as by dashing against something; shatter’ [9, 741], lash – ‘to strike or beat, as with a whip or something similarly slender and flexible’ [9, 457].
Результати дослідження показали, що більшість звуконаслідувальних предикатів позначає невимушене звучання, джерелом якого є людина, яка створює цей звук ненавмисно, неістота чи природня сила. Якщо джерелом звуку виступає людина, то невимушеність звуку передбачає ненавмисність дій, наявність певного емоційно-психологічного чи фізіологічного стану, тобто ці дії є звичайною реакцією людини на зовнішні чи внутрішні подразники. У випадку, коли джерелом звуку є неістота, невимушеність звуку передбачає наявність зовнішнього каузатора. Якщо ж джерелом звуку є природня сила, то невимушеність звуку обумовлена природою цього явища, тобто не передбачає контроль зі сторони людини.
Отож, диференційними компонентами значення звуконаслідувальних предикатів є ненавмисність, наявність певного емоційно-психологічного чи фізіологічного стану людини, наявність зовнішнього подразника, відсутність контролю зі сторони людини.
Звуконаслідувальні предикати, слідом за Т. Виноградовою [1], розрізняємо за двома основними семантичними ознаками – типом джерела звуку та способом виникнення звуку. За типом джерела звуку досліджувані предикати поділяються на три групи зі значенням: невимушеної звукової реакції людини, предметного звучання та звучання природньої стихії.
Якщо джерелом звуку виступає людина, то звуконаслідувальні предикати поділяємо на дві групи. Каузатором першої виступає емоційно-психологічний стан людини (chuckle3, crack4, rave2, swear, hiss3, snap4, yell2, echo3, gabble, gasp3, gush, stammer2, stutter2, whisper1), а другої – її фізіологічний стан, наприклад: stammer1, stutter1, lisp, rave1, pant2, groan2, hiccup2, wheeze2, yawn2.
За способом виникнення звуку зазначені предикати класифікуємо на ті, що вказують на вібрацію голосових зв’язок, дихальні рухи, рух зубами, звуки, які утворюються в організмі, створення звуку частинами людського тіла та слухового подразнення. У свою чергу, предикати зі значенням вібрації голосових зв’язок поділяємо за типом “голосової реакції” на: словесне вираження думок, почуттів та невербальне вираження емоцій, відчуттів.
За семантичною ознакою “види голосових звуків” предикати ‘словесного вираження думок і почуттів’, що обумовлюються емоціями, можна класифікувати на такі, що позначають:
1) мовлення: babble1,2, bawl3, bicker1, blubber2, burr2, blurt, bluster2, bolt, boom3, bray3, buzz3, cant, chatter2, chirp2, chuckle3, clatter8, coo2, crack4, cry3, cuckoo2, ding2, drawl, drivel2, drone2, echo3, flute2, gabble, gasp3, gibber, giggle2, groan2, growl1, grumble1, grunt2, gush, hiccup2, hiss3, hum4, jabber, jerk, laugh2, lisp, moan2, mumble1,2, mump, murmur2,3, mutter1-3, pant2, prate, prattle, purr2, rattle7, rave1,2, roar4,6, rumble4, scream2, screech2, shriek2, sibilate, sigh2, smack2, snap4, snarl2, sneer, snort2, sob2, spit3, splutter1, sputter2, squawk2, stammer1,2, stutter1,2, swear, thunder3, twaddle, utter1, wail2, wheeze2, whimper2, whine2, whisper1, yawn2, yell2, наприклад: He suddenly blurted out, ‘Someone is going behind my back’ (M. Dibdin); They didn’t sing, they squawked and chattered like a jungle (J. Rogers);
2) крик: а) зумовлений позитивними емоціями: crow2, hail1, ululate1, whoop, yelp; б) зумовлений негативними емоціями та переживаннями: bellow2, boo, roar5, scream1, screech1, shriek1, shrill, squall, squeal1; в) будь-якими емоціями та переживаннями: bawl1, blare1, bray2, cry1, squeak2, utter2, yell1, наприклад: I leaped as if it had been fired at me, and shrieked at Posi (D. Hill); Suddenly her line tightened, so suddenly she squeaked with surprise (M. Scott);
3) сміх: а) життєрадісний: bubble3, chuckle1, guffaw, guggle, gurgle3, laugh1, snicker, squeak3, squeal3; б) насмішкуватий: cachinnate, chuckle2, giggle, hee-haw1, snigger, titter; в) істеричний: cackle2, convulse, roar7, scream6, screech6, shriek6, наприклад: Ana’s sweet, clear voice gurgled with laughter (P. Wilson); The girl giggled and kissed Billy’s ear again (R. Pickernell); Bissell chuckled, and then whined, mimicking a spoiled child (S. Laws);
4) плач: а) судорожний: snivel, sob1, whimper1; б) тривалий: blubber1, howl1, mewl, pule, ululate2, wail1,whine1; в) судорожний і тривалий: bawl2, cry2, weep, наприклад: Laura sobbed, and dropped her head (E. Blair); Lucy flung herself full length on the floor, curled up and wept (F. Cooper);
5) стогін: groan1, knell2, moan1; She groaned and her head tipped back (S. Wood);
6) музичні голосові звуки: croon, curr, hum1, knoll2, twang2, як-от: Hrun hummed a little tune as he began to pull crumbling leather from the desecrated altar (T. Pratchett).
За семантичною ознакою “види внутрішніх органів” розрізняємо предикати, які позначають:
1) звуки, створені за допомогою органів дихання (blow2, breathe, choke, cough, expectorate, gasp1,2, hack, hiccup1, hush, pant1, puff1, shush, sigh1, sneeze, snore, sough, wheeze1, whiff2, yawn1), наприклад: Rebecque suddenly sneezed again and, as if it had been a word of command, the French batteries resumed their cannonade (C. Squire); ‘I only sneezed a couple of times … but you know what mother is like,’ Patrick said defensively (A. Dillon);
2) звуки, які утворюються в організмі людини (belch, rumble3), наприклад: Her stomach, thinking thoughts of its own, rumbled in disagreement (T. Pratchett).
За семантичною ознакою “орган, за допомогою якого виробляється звук” розрізняємо предикати, які позначають звуки, утворені:
1) зубами: chatter1, clatter7, gnash, grate3, grind2, grit, rattle6, наприклад: Her jaw jabbered uncontrollably and her teeth clattered together (P. James);
2) носом: blow3, sneeze, sniff, snivel, snort1, наприклад: Sidacai looked at the table again, and suddenly he snorted, and then sat down (W. James);
3) ротом: chew, puff2, scrunch, slurp, smack1, whistle1, наприклад: He drew a breath, then puffed it out (S. Marton).
Периферію семантичного поля звуконаслідувальних предикатів утворюють предикати, які позначають рух людини, що супроводжується звуком (lumber2, patter2, shuffle, drum1, pit-a-pat, pitter-patter, slap2, наприклад: He shuffled in his chair (T. Barns).
Виділяємо також групу предикатів, що позначають звуки тварин та птахів. До них відносимо: bellow1, bray1, bugle2, cackle1, chipper, chirm, chirp1, coo1, crow1, cuckoo1, gnarl, hee-haw2, mew, mourn, purr1, snarl1, squawk1, warble, наприклад: She rang the bell, and the dog barked (A. Grey).
Предикати, які позначають звуки, створені неістотою, поділяємо на ті, що вказують на тверді предмети, рідину та газоподібні речовини.
За семантичною ознакою “спосіб виникнення звуку” предикати, які вказують на звук, що спричиняється твердими тілами, класифікуємо на ті, що виникають у результаті:
1) зіткнення: bang1, bounce2, bump1,2, chime1,2, clack1, clang1-3, clap, clash, clatter2,3,6, click1, clink1, clank1,2, clop, clutter, collide, crash3, cuff, din, drub, hem, jangle1, jar2, jingle1, jolt, knock, knoll1, patter3, pound1, rattle2,3, ring2, roll2, rumble2, scourge, slam, spank, strike1,2, tang, tap, thrash, thump, thud, thunder2, thwack, tinkle1, toll1,2, whack, whale, whip, наприклад: A door banged and he felt the vibration of footsteps and smelt cigarette smoke (J. Joseph);
2) тертя: creak1,2, crunch3, grate1, grind1,2, groan3, jar1, pestle, rasp1, rustle1,2, scrape1,3, scream3, screech3, scuff, shriek3, squeak1, squeal2, stridulate, swish1, swoosh, whet, наприклад: Dexter’s notebook rustled as he turned over another page (T. Barnes);
3) вібрації: blare2, blast, brattle, bulge1, buzz1, chatter3, clatter1, chug1,2, hum2,3, drone1, emit, explode, jangle2, knell1, roar2,3, sing1, rattle1, ring1, scroop, splutter3, sputter3, stutter3, thrum, twang1, whirr2, наприклад: A dull roaring filled my ears, and my whole body tingled and buzzed (I. Banks);
4) впливу людини на предмет: bang2, batter, bell, blob, burp, burr1, chap, clank3, clatter4, click2, clink2, clout, crash2,4, creak3, crepitate, crunch2, ding1, flail, flip, flute1, furrow, grate2, grind3, jingle2, pat, pipe, rattle4, rustle3, scarify, scrabble, scrape2, screak, snap3, swish3, ting, toot, tootle, trumpet, наприклад: For a while the man stood muttering and cursing as he clanked his heavy ring of keys ... (P. Doherty);
5) руйнування структури предмета: clatter5, crack2, crackle1, crash1,4, craze, crick, crump, crunch1, crush, decrepitate, fissure, shatter, smash, snap1, split, наприклад: Ice cracked away from the hatch at a pressure from inside (J. Mortimore, A. Lane);
6) різкого руху предмету у просторі: beat2, boom2, bustle, buzz2, drone1, flap, flog, hiss2, hurtle, pash, plunk, scream4, screech4, shriek4, slat, snip, swish2, whirr1, whistle2, whiz, zoom, наприклад: Angelo swished the axe through the air once or twice (T. Pratchett);
7) реверберації: echo1,2, resound1,2, ring4, roll4, sound2, наприклад: It echoed, percussive but dim, through the stone house (J. Fowles).
До звуконаслідувальних предикатів із семантичною ознакою “види рідких речовин” відносимо: babble3, bicker2, brawl, bubble, crash6, dabble, dash1, drip, drivel1, gurgle, lap, lash1, murmur1, plash, purl, roll3, slap1, slush, splash1, splatter, squash, squelch, swash, tinkle2, wimper3, наприклад: Rain joined him in the doorway but there was no time to speak before Cobalt splashed through the puddle to them (L. Grand-Adamson).
Предикати fizz, fizzle, hiss1, jet, sizzle, spit1, splutter2, spout, sputter1 позначають звук, що виробляється газоподібними тілами, наприклад: The engine spluttered, churned (R. Thomson); It sizzled, spluttered and smoked, sending an unpleasant odour into the air and completely overriding the previous aroma of cooked sausages and bacon (M. Macgregor).
Предикати, що позначають звук, який виникає у результаті удару одного предмету об інший, за характером звуку поділяємо на чотири групи: 1) предикати, що вказують на звуки з металевим відтінком (bang1, bump1, clack1, clang1, clash, clatter2, click1, clink1, clank1, crash3, ding1, jangle1, jar2, jingle1, knell1, knoll1, pound1, rattle2, ring2, strike1, tinkle1 тощо); 2) предикати, які описують роботу годинникових механізмів, наприклад: chime1,2, clang3 strike2, tick, toll1,2 тощо; 3) предикати, що позначають гуркіт, який створюється транспортним засобом, як-от: bump2, bounce2, clatter3, clang2, clank2, rattle3, roll2, rumble2, thunder2 тощо та 4) предикати, які позначають падаючий предмет, як-от: clatter6, patter3, plump, thud та інші.
За ознакою кратності удару (звуку) предикати першої групи поділяємо на три підгрупи:
а) предикати багатократності зі значенням удару (серії звуків) – clatter2, jingle1, knell1, knoll1, pound1, rattle2, tinkle1, наприклад: He stirred as below stairs the maid tinkled a bell, the sign for dinner (P. Harding).
б) предикати із значенням однократного удару (стуку) – bang1, bump1, clack1, clang1, clash, clank1, crash3, наприклад: ‘I bumped my head on the door moving your matrass through the laundry,’ said Tom (L. Darcy); Lachlan’s axe clashed with it in mid-sweep (F. Hendry); The drums had been too loud to hear the preliminary ripping, so when the tree suddenly crashed to the ground, no one moved (M. Connell);
с) предикати, які позначають як однократну, так і багатократну дії, наприклад: click1, clink1, ding1, jangle1, jar2, strike1, наприклад: The lorry had not come out of the tunnel when Tony suddenly clicked his tongue and applied the footbrake (H. Bowling); The bells jangled and Emma jumped (T. Lee).
Семантичне поле предикатів із значенням звуку, що зумовлений природньою стихією, є найменш численним.
За різновидами природньої стихії, ці предикати поділяємо на ті, що зумовлені:
вітром: blow1, bluster1, howl3, moan3, scream5, wail4, whiff1, whiffle, whistle3, наприклад: As he went to play his shot, the wind howled in again and the ball moved right in the middle of his backswing (N. Dabell); A gust of wind howled through the patio, lifted the edge of a tablecloth and dumped the contents of the drink-laden table on the floor (Q. Wilder);
громом: boom1, crack3, crash5, growl2, grumble2, mutter4, peal2, roar1, roll1, rumble1, thunder1, наприклад: Thunder rumbled high above us, the clouds reaching down towards us, wisps of mist sweeping down the valley (H. Innes);
атмосферними опадами: beat1, drum2, hail2, lash2, patter1, pellet, pelt, pepper, plump, pound2, наприклад: Heavy rain drummed down on the canvas overhead (W. Fox); The rain drummed on the window (G. Seymour); Drops of heavy rain pelted the balcony with silver stones (E. Tailor).
За ознакою кратності удару (звуку) предикати, зумовлені природньою стихією, розрізняємо за семантичними ознаками “однократний удар грому” та “гуркіт грому”: crack3 :: grumble2, crack3 :: growl2, crack3 :: rumble1, crack3 :: mutter4, crack3 :: boom1, crash5:: mutter4, crash5 :: boom1, crash5 :: rumble4, crash5 :: roll1, crash5 :: roar1, наприклад: Thunder grumbled somewhere in the sky again and rain hissed at the windows (S. Laws); The lightning flashed with bitter, brief, revealing wit, and the inarticulate thunder grumbled, protested and eventually roared (A. Ellis); Thunder rolled and grumbled beyond, and the eerie blue glow from the overhead strip lights flickered momentarily (S. Laws); A crash of lightning boomed so loudly that the floor shook (Q. Wilder).
Предикати crack та crash вказують на ідентичну ситуацію гучного однократного удару грому, наприклад: And the thunder crashed again, its impact slamming shut that door into Hell (S. Laws); Lightning forked overhead, illuminating the camp like day, and thunder crashed deafeningly through the deep darkness that followed (A. Grey); Thunder cracked again, stabbing at their ears (S. Laws).
Предикат thunder позначає як однократний удар грому, так і багатократний його гуркіт. Порівняйте: The sky thundered, followed quickly by a crack of lightning that lit up the whole sky (M. Magorian); Only this time it’s been pouring and thundering (Th. Wilder). У останньому реченні дана лексема позначає цілісну подію.
За властивістю суб’єктів, що визначаються характером типової ситуації, з якою співвідноситься предикат, звуконаслідувальні мультиплікативи поділяємо на: а) мультиплікативи з суб’єктом-неістотою, як-от: clatter, rumble, crack б) мультиплікативи з суб’єктом–твариною, що позначає рухи чи звуки, які характерні для представників окремого класу, наприклад: bark, twitter, cackle та в) мультиплікативи із суб’єктом-особою, що позначають невимушені дії, здебільшого звук, який супроводжує якусь дію, як-от: cough, sneeze, shiver тощо.
Таким чином, звуконаслідувальні дієслова, які відносимо до категорії лексичних мультиплікативів, характеризуються семою кратності і є одними з основних засобів вираження категорії кратності в англійській мові. Значну частину всіх звуконаслідувальних слів складають мультиплікативи та співвідносні з ними семельфактиви. Перспективними вважаємо подальші дослідження лексико-граматичних засобів вираження категорії кратності.


Література:
Виноградова Т.В. Семантика и синтаксис английских глаголов, выражающих понятия непроизвольного звучания // Автореф. … канд. филол. наук. – Нижний Новгород, 1999. – 24 с.
Виноградова Т.В. Семантическая организация предложений с глаголами непроизвольного звучания: (на материале англ. яз.) // Связи языковых единиц в системе и реализации: Когнитивный аспект. – Тамбов, 1999. – Вып. 2. – С. 43-47.
Воронин С.В. Звукоподражание // Лингвистический энциклопедический словарь. – М.: Советская энциклопедия, 1990. – С. 165-166.
Воронин С.В. Основы фоносемантики. – Л.: Наука, 1982. – 245 с.
Пауль Г. Первотворчество // Воронин С.В. Фоносемантические идеи в зарубежном языкознании. – Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1990. – С. 45-58.
Храковский В. С. Семантические типы множества ситуаций и их естественная классификация. // Типология итеративных конструкций. – Л.: Наука, 1989. – С. 5-53.
Якобсон Р. В поисках сущности языка // Семиотика. – М.: Радуга, 1983.– С. 102-117.
Oxford Advanced Learner’s Dictionary of Current English / ed. by A.S. Hornby. – Oxford: Oxford University Press, 1978. – 1055 p.
Webster Universal College Dictionary. – New York: Gramercy Books, 1997. – 945 p.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать